Розвиток у молодших школярів мислення і мовлення у процесі навчання

Розвиток у молодших школярів мислення і мовленняу процесі навчання

Підготувала Каплун Л.А., вчитель початкових класів Петрівської ЗШ І ст.., філії НВО.

До школи основний вид діяльності дітей – гра. У школі з перших днів навчання до уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей ставляться нові вимоги. Вони повинні протягом уроку уважно слухати вчителя, старанно виконувати те, що він їм пропонує зробити, вірно виконувати певне завдання вдома, тобто у школі першокласника відразу ж починають спрямовувати з певною метою на той чи інший предмет.

Процес розвитку мислення і мовлення дітей дуже тривалий, складний, бо вимагає від них величезних, вольових зусиль протягом усіх років навчання у початковій школі.

Плідними виявляються у роботі такі прийоми як ігрова постановка завдань. Ці види роботи відповідають закономірностям розумового розвитку молодших школярів, вносять у процес пізнання емоційно-образний струмінь, забезпечуючи успішне долання шляху від явищ до сутності.

У навчально-виховному процесі з молодшими школярами повинна обов’язково бути представлена гра. Це – ефективний засіб, що стимулює дітей стати кращими. Вона формує первинне усвідомлення того, що гарно, а що погано, володіє прекрасною діагностичною функцією – показує дитині, що та вміє, що знає, чого боїться, що їй подобається.

Головна мета введення ігор у навчальний процес – викликати інтерес до навчання.

У дітей молодшого шкільного віку активно удосконалюються навички усного мовлення: розширюється словниковий запас, вони оволодівають все складнішими граматичними структурами.

З початком навчання особливого значення набуває формування грамотності школяра, передусім читання і письма форм символічної комунікації, які здійснюються з допомогою уваги, сприймання, пам'яті, асоціацій з наявними знаннями і конкретного контексту. Завдяки їм діти налагоджують зв'язок із зовнішнім світом, впливають на свій внутрішній світ. Читання вимагає засвоєння фонетики, набуття навичок декодування графем (літер), а письмо - удосконалення необхідних моторних навичок. Ці форми комунікації взаємопов'язані, адже читання є сприйманням змісту письмового тексту, а письмо - передаванням змісту в письмовій формі.

Основними чинниками становлення грамотності молодших школярів є:

1) збагачене писемним мовленням оточення (наявність дитячих книжок, журналів тощо; сімейні читання вголос; письмо під диктування батьків; можливість ознайомитись із значенням незрозумілих слів, фраз під час самостійного читання);

2) збагачене усним мовленням середовище (зразки мовлення дорослих; розмови з дорослими, однолітками в сюжетно-рольових іграх; можливість збагачення словникового запасу; доступ до необхідної інформації про значення слів);

3) набуття досвіду (ігри; повсякденне життя; дослідження природи);

4) досвід символічної репрезентації (театральні вистави; малювання і живопис; музика і танці);

5) експериментування з писемним мовленням (написання повідомлення, листа);

6) проба сил у читанні (читання напам'ять; читання з контекстними підказками; пошук писемної форми почутого слова).

Розвиток навичок читання і письма у молодших школярів є складним процесом, який залежить від со-ціокультурного контексту. Діти набувають основ грамотності, взаємодіючи з батьками, братами, сестрами, вчителями, однолітками, а також у процесі роботи з комп'ютером, перегляду телепередач. Характер цих взаємодій і їх роль у розвитку грамотності школяра можуть бути різними. Батьки найбільше долучаються до цього процесу завдяки постійному спілкуванню з дітьми, а не тільки завдяки спеціальним заняттям з ними. Як свідчать дослідження, школярі по-різному реагують на активні заняття читанням зі своїми однолітками і вчителем. Якщо педагог допомагає дитині в процесі організованого навчання набувати нових знань і навичок, необхідних для того, щоб навчитися читати та писати, то взаємодія з однолітками дає змогу в невимушеній обстановці обговорювати проблеми, ділитися своїми думками, переживаннями. Працюючи з однокласниками, школярі більше розмовляють, ніж під час роботи з учителем. Загалом, соціальні взаємодії дітей створюють більше передумов для набуття грамотності, ніж спеціальне оволодіння елементами усного та писемного мовлення.

Опанування письма і читання у початкових класах відкриває додаткові можливості для подальшого розвитку лексичного, граматичного і стилістичного аспектів мовлення дитини. У молодшому шкільному віці інтенсивно розвивається внутрішнє мовлення, яке є важливим механізмом розумової діяльності. Виявляється воно під час розв'язування різноманітних завдань, мисленого планування, запам'ятовування тощо.

Вправи та ігри для розвитку мовлення

1. Гра «Склади вірш»

 ____ ____ ____ навкруги

____ ____ ____ сніги

____ ____ ____ цариця

____ ____ ____ білолиця

2. Вправа «Реклама»

Назвати якомога більше призначень даного предмета (не тільки реальні, а й уявні і фантастичні).

3. Гра «Поверхи»

Наприклад: на якому поверсі і чому поселили Чебурашку, Попелюшку, Зайця і Вовка, Козу і семеро козенят?

4. Гра «Схожі хвостики»

За правилами гри учні добирають слова, схожі за звучанням до тих, які запропонував учитель. Потім можна продовжувати гру самостійно – діти самі називають початкове слово, а відтак разом шукають подібні до них за звучанням.

Мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка…

Суниця – спідниця, синиця, полуниця…

Пташка – ромашка, комашка, Чебурашка…

5. Гра «Закінчи рядок»

Цікаве завдання: дітям потрібно продовжити рядок. Наприклад.

Ко-ко-ко – ми купили молоко.

Ки-ки-ки – подай-но, доню, води.

Ку-ку-ку - …

Ма-ма-ма - …

Мо-мо-мо - …

Гр.-гр-гр - …

Ар-ар-ар - …

6. Гра «Доповни прислів’я»

Вода потекла, весну…(принесла).

Грак на горі – весна на…(дворі).

Зробив діло – гуляй …(сміло).

7. Гра «Відгадай загадку»

На початку уроку керівник залучає дітей до гри, в якій за умовою вони мають відгадувати загадки так, щоб останнє слово-відгадки збігалося з римою вірша.

Наприклад:

Довгонога, чорно-біла,

У гніздо на хату сіла,

Довгим дзьобом, знай, тукоче,

Ніби щось сказати хоче.

-   Де ж це ти була?

-   Далеко.

-   Як зовуть тебе?

-   …(лелека).

8. Гра «Зроби веселинку»

Малювала тигра внучка:

Замість тигра вийшла…(Жучка).

              От Кіндрат, так Кіндрат!

              Зуб зламав об…(мармелад).

9. Вгадай за порівнянням

Це один із варіантів «Гри у порівняння». Кожен охочий задумує будь-який предмет і знаходить для нього порівняння(3-5). На заняттях діти мають за цими порівняннями вгадати задуманий предмет і обов’язково виділити найкраще порівняння. У подальшому гру можна ускладнювати вимогами щодо форми викладення: хай порівняння звучать у формі загадки.

12. Хто найцікавіше порівнює

Діти приносять на заняття найрізноманітніші предмети (перо, ялинкову шишку, гілочку тощо). Кожен придумує кілька порівнянь, які колективно оцінюються. Влучні і найкращі порівняння заносяться до «Зошита відкриттів», тобто кожна творчо виконана справа, що є неординарним відкриттям. Проведення цієї гри вимагає від педагога великого такту: гра не повинна перетворюватися на конкурс, не ставляться й оцінки.

13. Будуємо ланцюжок

Після того, як діти навчилися вловлювати характер зв’язку і добудовувати пари за поданою моделлю, можна перейти до цієї захоплюючої гри. Граємо в неї так.

Сідаємо у коло. Хто-небудь називає будь-який предмет. Сусід зліва повинен назвати інший, що якимось чином пов’язаний із попереднім. Наступний учасник називає новий предмет, який пов’язаний із попереднім.

Наприклад:

Телевізор – антена – зображення – художник – пензлик - …

У цій грі потрібно не забувати заохочувати кожний неординарний, але чіткий і цікавий хід.

Окрім зв’язків за суміжністю (в тому числі: ціле – частина), за схожістю і контрастом, у цій грі можуть бути використані зв’язки слів за звучанням (рими). Додаткові можливості розкриває в цій грі багатозначність слів.

15. Десять прикладів

Навмання беруть слово (спочатку іменник, а потім можна й інші частини мови) із будь-якого тексту. Кожен намагається якомога швидше знайти десять випадків можливого використання і вживання цього слова.

 Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь – який вид діяльності не може обійтися без нього. Воно лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок. Саме тому так важливо сформувати у молодших школярів основи образного та логічного мислення.

Образне мислення – основний вид мислення дітей. І, як свідчать дослідження, вже в цьому віці з допомогою спеціального тренування діти можуть оволодіти багатьма можливостями, пов’язаними з цим видом мислення. Наприклад, вони можуть навчитися подумки перетворювати образи реальних предметів, будувати наочні моделі (на зразок схем), які відображують суттєві властивості об’єктів або явищ, планувати свої дії подумки.

Щоб дитина навчилася всього цього, тренування образного мислення на цьому віковому етапі слід спрямовувати на розвиток таких здібностей:

1.Уміння здійснювати оперування образом подумки. Це означає – здійснювати з ним різні мисленнєві перетворення (дії), наприклад такі як: поворот, перегрупування початкових елементів, розчленування та з’єднування їх в цілість та інші.

2.Уміння орієнтуватися в просторі за допомогою простої план-схеми, а також розвиток уміння самостійно її створювати. Формування таких уявлень передбачає перш за все розвиток вміння будувати еле­ментарні схематизовані образи простору і застосовувати їх в ре­альній ситуації.

3.Уміння "читати" і створювати прості схематичні зображення рі­зноманітних об'єктів.  Саме тому дії образного мислення часто характеризують, як дії для побудови і застосу­вання схематизованих образів, які відображають зв'язки і від­ношення реальних об'єктів.

4.Уміння планувати свої дії подумки. На певному етапі розвитку образного мислення у дитини виникає ще одна важлива здатність - здатність планувати свої дії подумки. Завдяки цій здатності у неї з'являється можливість попередньо уявити те, що вона отримає внаслідок своїх зусиль.

Адже, оперуючи предметами подумки, уявляючи різні варі­анти їх можливих перетворень, можна швидше прийти до пра­вильного рішення, ніж виконуючи реальні дії.

Логічне мислення формується на основі наочно-образного і є вищою стадією розвитку мислення взагалі. Процес досягнення цієї стадії доволі тривалий і складний. Пояснюється це тим. що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише ви­сокої розумової активності, але й передбачає наявність у люди­ни певної суми знань про спільні і суттєві ознаки предметів та явищ навколишнього світу.

Вправи та ігри на розвиток мислення

I.      Словниково-логічні вправи

1. Назвати предмети одним узагальнюючим словом:

           а)      калина, ліщина,   … - це

          б)      помідор, огірок, капуста,   … - це

2. Дібрати видові назви до родових:

Дитячі журнали – це…

Жіночі імена – це…

3. Встав букви і вилучи зайвий предмет:

М..р..з, сн..г, л..д, к..в..н.                       

4. Узагальнити через протиставлення:

дуб – дерево, а смородина - …

5. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:

Ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.

(визначити перелітних птахів і тих, що залишаються зимувати)

6. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір…):

           а)      легка, м’яка, біла - …

          б)      струнка, висока, білокора -…

           в)      пухнаста, руда, працьовита -…

7. Визначити предмет за його діями:

           а)      літає, падає, покриває, блищить, скрипить -…

          б)      світить, гріє, усміхається, зігріває -…

8. Відгадування загадок на підставі опису окремих ознак. Пропонуються додаткові завдання.

Завдання. До відгадки підібрати прикметники з запропонованих слів.

Загадка. Була дитиною – не знала пелюшок.

              А стала старою – сто пелюшок мала.

Запропоновані прикметники: велика, зелена, колюча, головата, квадратна, соковита, кругла, зелена, весела, ніжна, тендітна.

10. «Словотворці»

Від поданих слів утворити якнайбільше спільнокореневих.

Сіль, літо, день, дорога.

ІI.      Ігри

1.     «Ланцюжок»

Учитель показує учням ланцюжок (на малюнку або справжній), звертає увагу дітей на те, як одне кільце з’єднане з іншим. Пропонує зробити ланцюжок із слів так, щоб вони з’єднувалися однаковими складами.

Наприклад: Віра – ракета – тато – товар – варениця - …

Якщо хтось із дітей дуже довго розмірковує, помиляється чи повторює вже назване слово, він вибуває з гри. Так кількість гравців поступово зменшується, і перемагає той, хто залишиться до кінця гри.

              Сова – вага – галка – канапа – парта – тато…

              Ваза – заголовок – вокзал – залізо – золото – товариш…

              Мавпа – панчоха – халва – валянки – килим – лимон…

  2. «Слова-переверти»

Учитель пропонує дітям прочитати незвичні слова-переверти і пояснити значення їх, якщо читати зліва направо та справа наліво.

Еге, ага, біб, тут, пуп, дід, піп, око, Пилип, Алла, Аза, Ада, корок, потоп, кабак, наган, зараз, шалаш.

Учитель пропонує дітям прочитати інші слова-переверти спочатку зліва направо, пояснити, яке значення кожного з них.

Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.

А потім – прочитати ці слова справа наліво і порівняти, чи змінився їхній зміст, значення.

3. «Хто більше?»

Учитель пропонує дітям із слова «ластівка» скласти якнайбільше слів, використовуючи тільки ті букви, з який воно складається. Перемагає той, хто складе найбільше слів.

ЛАСТІВКА

Стіл, лак, салат, кава, вітала, тікала, тікав, сітка, лавка, віл, кіт, світ, сіла, Савка, літа, така…

4. «Навіщо і чому»

Гру побудовано за принципом «запитання (пропозиція) – відповідь». Вихователь запитує (пропонує зробити, сказати), а дитина має дати розгорнуту відповідь.

Запитання на визначення мети

        Як гадаєш, навіщо ти відвідуєш школу?

        Навіщо потрібний телевізор?

Запитання на встановлення причини

        Чому взимку надворі сніг не тане?

        Чому риби плавають, птахи – літають, а люди ходять по землі?

Запитання на пропозиції для прийняття рішення та планування власних дій

        Дмитрик розбив чашку. Що йому треба робити?

        Уяви, що ти заблукав у місті. Що робити? Як вчинити найкраще?

5. «Універмаг»

Дитині-«продавцеві» видають товар (предмети побуту, одягу, іграшки), який треба розсортувати за призначенням – класифікувати.

6. «Придумай сам»

Учитель називає слово, а дитина добирає до нього слово з близького поняттєвого кола або слово-характеристику.

Наприклад: будинок – цеглина, голка – тканина, ніж  - гострий.

Дитинство є дуже важливим періодом у розвитку людини. У дитячому мозку відбуваються швидкозмінні процеси. Гра – це добровільна, своєрідна діяльність дитини. У грі вона росте, розвивається.

Гра охоплює все: рух, мислення, нові інформації, новий досвід, комунікацію, працю, розвагу, послух правилам, є середовищем для розвитку фізичного, розумового, суспільного, розвитку характеру дитини. Треба визнати той факт, що усуспільнення дитини відбувається у великій мірі завдяки іграм за правилами. Дотримання правил у грі, їх належне розуміння, приходить повільно, має особливе значення у процесі морального розвитку дитини, її закономірного, заснованого на вимогах справедливості мислення, дружнього ставлення до інших.

Батьки й педагоги повинні постійно пам´ятати слова В. Сухомлинського: "Дитина має справжнє емоційне і інтулектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки, музики, фантазії і творчості. Без цього вона не краща за зів´ялу квітку”.

Ігровими заняттями можна вивчити все: мову, історію, географію, культуру, техніку та ін. Але найважливіше те, що в ігровій ситуації формується характер.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.     Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток наочно-образного та логічного мислення дітей. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 79с.

2.      Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 46с.

3.     Барташнікова І., Барташніков О. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 70с.

4.     Єніна Л. Гімнастика розуму.//Палітра педагога. – 2002. - №4. – С.24-25

5.     Потапова Т. Ігри-криптограми.//Палітра педагога. – 2002. - №3. – С.20-21

7.     Явоненко М. Розвиток уяви та літературних здібностей молодших школярів.// Початкова школа. – 2003. - №3. – С.16-17

Аналіз змін внесених в оновлені програми для учнів 2 класу

Аналіз змін внесених в оновлені програми для учнів 2 класу

Підготувала Волосянко М.О., вчитель початкових класів Богданівської ЗШ І-ІІ ст..

         Оновлені навчальні програми для початкової школи затверджені наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» від 05.08.2016 № 948.

Українська мова       

Знято фіксовану кількість годин на кожну тему

1.Писемне мовлення: у змісті і у вимогах знято записування складеного зв’язного висловлювання; кількість слів у складеному усному висловлюванні приведена у відповідність із кількістю речень: було 40 слів - замінили на 20.

2.Мовна змістова лінія.

·         Звуки і букви. У вимоги додали: будує звукові моделі слів типу джміль, ящірка та слів з апострофом.

·         Правила переносу доповнили правилами переносу з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо,словами з апострофом.

·         Вилучили повністю теми про ненаголошені голосні та спільнокореневі слова, перенісши їх у 3 клас.

·         Слово. У вимоги додали: знає і пояснює термін іменник (прикметник, дієслово)на конкретному прикладі.

·         Речення. У зміст і у вимоги додали вилучене з 1 класу: будує схеми простих речень, позначаючи слова умовними позначками, зокрема і зі службовими частинами мови( без уживання терміну).
Вилучили об’єднання простих речень та встановлення відмінностей у змісті подібних речень.

·         Правопис. Вилучили правопис слів із ненаголошеними голосними Е-И.

·         У «словникові» слова додали слово ноутбук.

·         Вилучили з програмових вимог письмо на дошці.

Літературне читання

          Обговорення навчальної програми з літературного читання актуалізувало проблему формування читацької активності та розвитку читацького інтересу в учнів початкової школи.

 Найактивніше піднімалося питання кола читання, його осучаснення, та проблема контролю техніки читання. Окремі дописувачі говорили про спрощення літературознавчої пропедевтики. При обговоренні, у більшості випадків, педагоги відходили від програми до підручника і до технології уроку (те, що вчителю ближче).

         На виконання поставлених завдань в проекті оновленої програми розставлені акценти на особливостях реалізації компетентнісного підходу на уроках читання. У пояснювальній записці розширено ряд видів діяльності дитини на уроці: до читацької і творчої додано комунікативну, що реалізується через організацію діалогу/дискусії за змістом літературного твору.  Крім того, поряд із завданням формування навички читання рівнозначним ставиться завдання формування навички слухання, що є важливим складником комунікативних навичок. Результативність комунікативної діяльності представлена у вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: висловлює власні міркування щодо прочитаного: що вразило, що змусило задуматися, чому цю книжку варто прочитати; називає, які теми книжок цікавлять; назви улюблених творів та імена улюблених авторів).

         У 2 класі до кола читання включені імена Ніни Найдич, Галини Малик, Сашка Дерманського, Марини Павленко,  Марини та Сергія Дяченків,  Лариси Ніцой,  Лесі Ворониної, Оксани Лущевської, Ігоря Січовика, Дмитра Кузьменка, Оксани Кротюк, Любові Відути, Сергія Пантюка,  Віктора Терена,  Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Григорія Фальковича, Тетяни Стус, Катерини Міхаліциної.

Математика

Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції дописувачів щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. Так, у програмах 1 – 2-го класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем (учень зможе виконувати відповідні завдання зручним для себе способом). При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо.

Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас).

Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), С  У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень».

При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення). Вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі,

Найбільш дискусійними були питання, що стосувалися таких тем:

·        додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд. Частина дописувачів пропонувала вивчати цей зміст в 1-му класі, а інша – залишити для вивчення у 2-ому (залишили у програмі 2-го кл.).

нумерація чисел в концентрі «Сотня», додавання та віднімання без переходу через розряд в концентрі «Сотня». Були пропозиції щодо перенесення цих питань до 2-го класу. Коментарі прихильників залишити вивчення теми «Концентр «Сотня»» у 1 класі були

·        більш, ніж переконливі, в т.ч. - й з огляду на світовий досвід тощо (тему залишили в 1-му класі, але при вивченні додавання та віднімання без переходу через розряд в межах 100 спростили змістову та результативну частину програми).

·        письмове додавання та віднімання чисел. Ця тема вивчається у 3 класі. Були пропозиції розпочати її вивчення у 2-ому класі, з якими частина дописувачів не погоджувалася. Ми залишили цю тему для вивчення у 3 класі, оскільки вважаємо, що впродовж 2 класу варто сформувати відповідні навички усних обчислень, а далі – перейти до письмового додавання і віднімання чисел.

·        табличне множення та ділення. Пропозиції були досить різні: не вивчати таблиці множення і ділення у 2 класі, а перенести їх вивчення до 3-4 класу. Пропозиція друга: вивчати таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення у 2-му класі, а таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідних випадків ділення - у 3-му класі. Обидві пропозиції не набрали якоїсь переважаючої підтримки. Тому нами прийнято компромісне рішення: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу.

·        ускладнені рівняння. Щодо вивчення цієї теми в тому чи іншому класі думки дописувачів розділилися: одні пропонували не вивчати цілком, другі – перенести цей тип рівнянь для вивчення з 4 у 3-ій клас, бо дітям цікаво і легко навчитися їх розв’язувати; ще інші – залишити без змін. Виходячи з наявності досить різних поглядів на зміст і місце цієї теми в початковому курсі математики, вивчення рівнянь, в яких або права частина, або один з компонентів подано числовим виразом, залишили у програмі 4-го класу.

·        дії з іменованими числами: багато пропозицій стосувалося спрощення програми в контексті треба чи не треба навчати молодших школярів виконувати дії з іменованими числами. Але, насправді діти чи не щодня стикаються з необхідністю володіти навичкою додавання чи віднімання іменованих чисел з одиницями вартості, маси, часу, довжини. Без цих умінь не можна буде формувати відповідні компетентності. Тому вважаємо, що потреба навчати таких дій є, але при цьому ми спростили змістову та результативну частину програми.

Фізична культура.

  Є три основні моделі оновлення програми: кардинальна ( зміни запропонованих способів рухової діяльності, прибирання з програми навіть пояснень щодо оцінювання та розрахунку фізичної підготовленості за тестами, введення варіативних модулів), суттєва (реорганізація способів рухової діяльності, зміни програмового змісту), значуща(вилучення застарілих методичних рекомендацій, вимог).

Стисло: осучаснення програми (від команд "Рівняйсь!", "Смирно!" до виконання імпровізаційних танцювальних рухів) з однією метою - зацікавити дітей!

Кардинальні зміни уможливлюють програму з фізичної культури побудувати за принципом вдосконалення фізичних якостей учнів.

Фізичне вдосконалення:

·        аеробна витривалість;

·        гнучкість;

·        м'язова витривалість;

·        м'язова сила;

·        гармонійний фізичний розвиток.

  Так з'являється можливість реалізувати завдання програми не за допомогою бігу за секундоміром, а за допомогою введення варіативних модулів ( футбол, ритмічна аеробіка або хореографія, плавання). Але поки що, для впровадження кардинальних змін, суперечок дуже багато. Вчителі здебільшого вважають корисним прибрати з програми плавання, із школи пересування - танцювальні кроки. Думаю, це пояснюється здебільшого тим, що у більшості шкіл немає басейнів, спортивні зали перевантажені (декілька класів займаються одночасно), урок фізкультури проводить вчитель, в якого немає кваліфікації хореографа чи тренера з плавання.

  Змінено назви способів рухової діяльності: вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики; вправи для оволодіння навичками пересування: вправи для опанування навичками володіння м"ячем, стрибкові вправи, ігри для активного відпочинку, вправи для розвитку фізичних якостей, вправи для формування постави і профілактики плоскостопості. 

Пропозиції і зміни:

·        додати у розділ  ігри для активного відпочинку ігри у бадмінтон, фрісбі та вилучення деяких ігор на зразок: " Клас, струнко!", "На свої місця";

·        лижну підготовку і ковзани (ігри та вправи в інших розділах, що пов'язані з цим видами рухової діяльності) виокремлено у варіативний модуль;

·        плавання( через те, що погляди розійшлися) виокремлено у варіативний модуль.

·        танцювальні кроки осучаснено.

 До предмету "Фізична культура" додано вправи з фітболом та степ - кроки.

Знято нормативні показники, додатки вчитель використовує за своїм бажанням             (використання бальної оцінки в системі педагогічного контролю фізичної підготовленості школярів; умови виконання вправ для визначення  резервних можливостей учнів.;             орієнтовні показники динаміки змін розвитку фізичних якостей учнів 1-х, 2-х, 3-х і 4-х класів (результат на кінець навчального року); показники рухової компетентності учнів за період навчання з першого по четвертий  клас).

Образотворче мистецтво.

У запропонованій версії Програми з образотворчого мистецтва для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів внесено такі зміни:

·         У пояснювальній записці, в абзаці «зміст» вираз «логічно-структурні блоки» замінено на «структурні блоки».

·         Абзац «Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду» змінено на «Метою вивчення образотворчого мистецтва є художньо естетичний розвиток учнів, їх емоційної чутливості, практичних творчих умінь, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, формування загальнокультурної компетентності».

·         Умовою успішної реалізації завдань програми є: «залучення учнів засобами образотворчого мистецтва до національної та світової культур;» змінено на «-практичне ознайомлення учнів із виражальними засобами образотворчого мистецтва.».

·         В Орієнтовній тематичній структурі програми знято погодинну розбивку в темах.

• Вилучено термін «бесіда» у вступних уроках до тем.
• З поняттями «хроматичні та ахроматичні кольори» тільки знайомимо, оскільки потім ці поняття ніде не використовуються аж до 5 класу.
• У темі уроку «рельєф» з опуклістю за заглибленістю тільки знайомимо.
• У темі 3 розповідаємо лише про роль композиції в картині, але не заучуємо основні прийоми.
• Не вживаються поняття про пропорції та масштаб у зображенні людини та тварин.
• Визначаємо спосіб передачі глибини простору методом загороджування об’єктів і частково кольором (все інше ще не розуміють).
• У темі 4 забрано поняття стилізація, натомість – спрощення як створення декоративного образу.

Основи здоров'я.

Встановлено, що переважна більшість відгуків була про недоцільність окремого навчального предмета «Основи здоров’я», необхідності його інтеграції з іншими навчальними предметами. Проте, усунення дублювання змісту навчального предмета «Основи здоров’я» з іншими предметами порушуватиме внутрішньо предметну логіку та послідовність розкриття тем, що не узгоджується з вимогами діючого Державного стандарту початкової загальної освіти.

Зокрема, відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), до змісту пояснювальної записки було додано, що здоров'язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.

Здійснений аналіз навчальної програми «Основи здоров'я» для 1-4 класів дозволяє додати завдання, які відповідають її змісту, а саме:

·         формування в учнів соціальної і життєвої компетентності на основі засвоєння ними соціальних норм; розвиток навичок взаємодії у сім'ї, школі, колективі, громадянському суспільстві;

·         формування в учнів основ споживчої культури, розвиток умінь приймати рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;

·         володіння учнями моделями поведінки і способами діяльності, які відповідають українському законодавству.

 У змісті пояснювальної записки було уточнено, кількість годин на вивчення кожної теми учитель може визначати самостійно.

 Експертами була вилучена інформація щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та деякі умови реалізації мети і завдань предмета, зокрема:

·         урізноманітнення типів уроків (урок-тренінг, урок-екскурсія, урок-зустріч тощо);

·         наявності навчально-методичного забезпечення для всіх учасників навчально-виховного процесу;

·         наявності підготовленого педагога і відповідного освітнього середовища (зокрема, тренінгового кабінету);

·         здійснення моніторингу за відповідністю процесу навчання критеріям його ефективності.

 Експертами встановлено, що як у Державному стандарті початкової загальної освіти, так і в розділі навчальної програми «Психічна і духовна складові здоров’я» в цілому не відображений зміст щодо сутності духовного здоров’я людини, її духовно-моральної компетентності.

Вилучено за вимогами освітян і батьків тему «Вплив алкоголю на здоров’я» з відповідними держаними вимогами. Словосполучення «план евакуації» замінено на «шляхи виходу дитини зі школи».

До розділу «Психічна і духовна складові здоров’я» з метою більш повного висвітлення сутності духовної складової здоров’я людини запропоновано тему «Життєрадісність і здоров’я», практичну роботу «Написання листа-подяки» (на вибір учня).

Відповідно до змісту навчального матеріалу у державних вимогах додано настпуне: учні пояснюють значення життєрадісності для збереження здоров’я; взаємозв’язок прав і обов’язків людини; чому необхідно виконувати свої обов’язки в сім'ї; чому батьки є найкращими порадниками і захисниками дітей.

Природознавство.

Змінити назву першого розділу „Вплив Сонця на природу і погоду на Землі”.	Враховано. Узгоджено зміст розділу із його назвою. Нова назва розділу: „Спостереження за порами року”.
Розвантажити зміст навчального матеріалу в кожному розділі.	Враховано. Зміст навчального матеріалу в розділах упорядковано та приведено у відповідність до вікових особливостей молодших школярів. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту.
Вилучити тему „Гномон”, „Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем”.	Враховано. Теми вилучені.
Вилучити тему „Гриби. Правила збирання грибів”.	Враховано частково. Тему „Гриби” вилучати не варто, адже гриби – складова живої природи. Але враховано зауваження і внесено до Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:„знає приклади небезпечно подібних отруйних та їстівних грибів, заборону збирання грибів для дітей”.

Трудове навчання.

У програмі не передбачена орієнтовна сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу їх вчитель розподіляє самостійно з урахуванням матеріально-технічного забезпечення, бажання учнів та традицій регіону.  Календарно-тематичне планування може укладатись творчими, динамічними групами, шкільними методичними об’єднаннями, індивідуально вчителями початкових класів що дає можливість розташувати послідовність вивчення тем на власний розсуд. Резерв часу, передбачається використовувати для проведення уроків узагальнення та повторення з використанням нестандартних форм, презентації проектів,   вивчення актуальних тем: «Сучасні технології виготовлення виробів», «Бісероплетіння», «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» «Виготовлення виробів з збереженням народних традицій (ремесел) регіону», «Вирощування та догляд за рослинами», «Вирощування та догляд за птахами, тваринами», «Кулінарія» «Декоративно-ужиткове мистецтво”, “Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій”  та інші. Деякі теми за пропозиціями вчителів об"єднано: , уточнено, наприклад; "Папір та його призначення. Загальні відомості про виробництво паперу. Якість паперу" тощо.

          Зміст практичних робіт має  визначатися вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для виготовлення на уроках  учнями добирає учитель опираючись на їхні побажання.