Проект, як засіб комплексного підходу до навчання на уроках в початковій школі.

Проект, як засіб комплексного підходу до навчання на уроках в початковій школі.

       Підготувала  Люта Т.О. – керівник РМО вчителів 4-х класів, вчитель початкових класів Петрівської ЗШ І ст, філії НВО.

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів, розроблені на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, передбачають, що навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно-орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій.

Сучасні педагогічні технології передбачають новий підхід до навчання, виховання та формування особистості учня. Традиційна система освіти недостатньо орієнтована на індивідуальність учня, тому необхідний пошук нових форм та методів.

Метод проектів у наш час уважається технологією ХХІ століття, адже дає змогу ефективно формувати в учнів ключові компетентності: вміння вчитися, інформаційно-комунікативну, загальнокультурну, здоров’язбережувальну, громадянську, соціальну; дає можливість залучати до науково-дослідної та пошукової діяльності, створювати додаткову мотивацію до навчання, а також, вже у ранньому віці, найбільш повно визначати та розвивати інтелектуальні та творчі здібності дитини.

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня, частина його само- і взаємонавчання. Робота над проектом – це практика особистісно орієнтованого навчання в процесі праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.

Учні відпрацьовують повний цикл пізнавальних дій: сприймають матеріал, осмислюють, запам’ятовують, вправляються у застосуванні знань на практиці. Конкретні способи запам’ятовування підкріплені використанням наочних посібників, застосуванням алгоритмів, пам’яток, опорних схем, таблиць. Вправи поділені на пробні, тренувальні, творчі. Кожна дитина зацікавлена у власній роботі та досягненні якнайвищого результату колективної діяльності.

Робота над проектом вчить дитину вчитися – виконує головне завдання початкової школи; розвиває гнучкість розуму, логічність думки, розсудливість, здатність прогнозувати певні ситуації наперед.  

Науково-педагогічні принципи, на основі яких здійснюється інноваційна діяльність, узгоджується із загальними педагогічними принципами та віддзеркалюють  рівень розвитку та напрями становлення сучасної освіти.

Слово «проект» європейськими мовами було запозичене з латини й означає «викинутий уперед», « той, що висувається», «той, хто впадає в очі». Згодом проект починають розглядати, як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками.

Метод проектів (від грецької – шлях дослідження) – це система навчання, у процесі якої учні здобувають шляхи планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються.

Метод проектів – спосіб, що дає змогу ефективно спланувати дослідження, конструкторську розробку, управління для того, щоб досягти результату в оптимальний спосіб. Для успішної реалізації здійснюється практична діяльність, що припускає досягнення поставленої мети. Проект реалізації дослідження не є проектом, а залишається дослідженням, зокрема організованим проектним методом.

Метод проектів відомий у світовій педагогіці з кінця ХІХ – початку ХХ століття як метод проблем. Він пов’язувався з ідеями гуманістичного спрямування у філософії і освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В,Х, Кілпатріком.

Класифікація навчальних проектів:

1.           «Проекти ігор» - дитячі заняття (ігри, танки, інсценізації, …), що мали на меті участь у ігровій діяльності.

2.           «Екскурсійні проекти» - спрямовані на вивчення дітьми питань чи проблем, пов’язаних з природою і суспільним життям.

3.           «Оповідні проекти» - участь у яких давала можливість учням отримувати задоволення від розповіді різноманітної форми – усної, письмової, вокальної (пісня), художньої (картина), музичної (гра на музичних інструментах) та інше.

4.           «Конструктивні проекти» - передбачали виготовлення конкретного, корисного продукту (годівниці для пташок, клітки для кролів, …).

В проектній діяльності ефективно застосовується методика КТС. Методика колективних творчих справ відрізняється від решти виховних заходів відкритістю щодо постановки виховних завдань і шляхів їх розв’язання. Колективну діяльність проектують на основі конкретної справи, розв’язання якої є процесом спільного творчого пошуку, кращих рішень життєво важливих завдань.

В епоху, коли особистість стоїть на першому місці, як в соціальному так і в навчальному просторі необхідно створити сприятливі умови для її реалізації. Передбачається, що освітній процес у школі повинен бути спрямований на досягнення такого рівня освіченості учнів, який був би достатній для самостійного творчого вирішення світооглядних проблем теоретичного, або прикладного характеру. Досягнення цієї мети пов’язується з організацією навчальної діяльності, що має колективну, дослідницьку, проектну спрямованість.

Тільки за 2015–2016 навчальний рік, впроваджуючи ці методи роботи, в класному колективі було реалізовано 8 проектів:

«Рум’яні щічки»

«Лікарські рослини на варті здоров’я людини»

«Допомога птахам взимку»

«Видатні українці»

«Пити чи не пити солодкі газовані напої? – Ось у чому питання.»

«Красиво писати – себе поважати»

«Стежинами славетних подвигів українців»

«Про наших прадіду сів та прабабусь»

В цьому, 2016-2017 навчальному році, вже реалізовано  7 проектів   ( в другому семестрі планується ще 3):

«Український сувенір»

«Бережи здоров’я змалечку»

«Поради від Василя Олександровича Сухомлинського»

«Явища природи»

«Життя без насильства»

«Годівничка»

«Сонце світить для всіх однаково»

Найбільш вагомими за минулі навчальні роки були такі проекти, як:

«Петрівщина – рідний край»

«Великий український кристалічний щит»

«Кіровоградщина»

«Клумба»

«Чарівна вода»

«Про гідність»

Для підвищення якості проектної діяльності я використовую такі прийоми педагогічної техніки:

-  ставлю привабливу мету;

-  прагну здивувати дітей;

-  доповнюю реальну ситуацію фантастичною;

-  вводжу в теоретичний матеріал практичне завдання, користь

вирішення якого очевидна для дітей;

-  передбачаю неповне розкриття теми, запропонувавши дітям поставити доцільні запитання;

-  забороняю сварити за невдалі запитання;

-  залучаю дітей до складання серії контрольних запитань до вивченого матеріалу;

-  обговорюю домашні завдання;

-  диференціюю навчальний матеріал та домашні завдання;

-  найкращих учнів заохочую виконанням особливо складних завдань;

-  використовую стратегію «Знаю. Хочу знати. Вивчу, виконаю, дізнаюсь»;

-  переконую всіх учнів у їх високих здібностях, талановитості.

Всі проекти були презентовані перед батьками учнів, на шкільних та районних конкурсах, перед учнівськими колективами класу, школи, на сторінках шкільної газети «Добрик» та районної газети «Трудова слава»; журналів «Початкове навчання та виховання», «Початкова школа». Чотири з них отримали І місця – «Великий український кристалічний щит» (Всеукраїнський конкурс в межах журналу «Початкове навчання та виховання»), «Пити чи не пити солодкі газовані напої? – Ось у чому питання.», «Стежинами славетних подвигів українців» та «Сонце світить для всіх однаково» (районні конкурси науково-дослідницької роботи)

Особливості проектної діяльності у початковій школі: врахування вікових і психофізіологічних особливостей дітей (невеликий життєвий досвід, …); проблема проекту має бути соціально детермінованою та цікавою для молодших школярів; теми обирати із змісту навчальних предметів, або близьких до них галузей.

Вимоги до проектної роботи молодших школярів:

1.          Ретельний контроль за виконанням проектних завдань (велика кількість консультацій і спостережень за веденням проектної документації) тому, що як теоретичних, так і практичних знань та вмінь у дітей ще бракує.

2.          Переважно короткотривалість проектів (виключенням є обдаровані учні, які можуть успішно розробляти і довготривалі проекти).

3.          Учитель, на початку проектування, повинен підвести учнів до вибору теми.

4.          Теми учнівських проектів мають бути різноманітними, їх не слід регламентувати та виділяти більш значущі.

5.          У роботі з усім класом слід віддавати перевагу рольовим, ін-  формаційним, творчим завданням.

6.          Для пошукової діяльності слід спочатку залучати дітей з підвищеною навчальною мотивацією, щоб вони зацікавили інших учнів.

7.          У ролі перших проектів варто обирати групові.

8.          Значну увагу приділяти публічній презентації результатів проектної діяльності.

9.          Робота учнів над проектами повинна бути добровільною.

Основні джерела інформації під час обирання тематики проекту:

 - програмовий матеріал;

- події у світі;

- місцеві події;

- краєзнавчий матеріал;

-історичні події регіону, в якому живуть діти;

-вирішення комунікативних проблем;

- здоровий спосіб життя.

Етапи роботи над проектом:

·                        Визначення теми, мети, завдань проекту.

·                        Розробка плану діяльності.

·                        Спостереження.

·                        Досліди.

·                        Ведення таблиць спостережень та дослідів.

·                        Висновки.

·                        Рекомендації.

·                        Інформаційна робота.

·                        Презентація.

·                        Аналіз проектної діяльності.

Типологія проектів:

1.          За видом діяльності (дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна).

2.          За предметно-змістовим напрямом (у межах одного

3.          предмета, між предметний, надпредметний).

4.          За характером координування (безпосередній, гнучкий, жорсткий, прихований).

5.          За характером взаємозв’язків (учні одного класу, школи, району, регіону, країни, світу).

6.          За кількістю учасників.

7.          За тривалістю (короткотривалі, середньотривалі та довготривалі).

Сучасна школа повинна допомагати учням відчувати себе впевнено, розвивати здатність до самоорганізації. Суттєвою перевагою є вміння, які набувають учні під час проектної діяльності, а саме:                                                                          

-  планувати свою діяльність, попередньо прораховуючи можливі результати;

-  користуватись різними джерелами інформації;

-  самостійно збирати й накопичувати проектний матеріал;

-  аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

-  приймати рішення;

-  установлювати контакти;

-  створювати «кінцевий продукт» (презентацію, брошуру, …);

-  презентувати створене перед аудиторією;

-  гідно оцінювати себе та інших;

-   діяти за результатами та висновками виконаної роботи для постійного інтелектуального самоудосконалення та суспільної користі.

Прогнозованими сталими результатами проектної діяльності є:

-  активізація пізнавальної діяльності молодших школярів;

-  розвиток природних прагнень дітей до самостійного вивчення навколишнього світу;

-  розвиток навичок пізнавально-дослідницької діяльності учнів;

-  розвиток лідерських та організаційних і виконавських здібностей дітей;

-  розвиток ораторських умінь молодших школярів;

-  формування здатності самостійно творчо опановувати і перебудовувати нові способи діяльності в будь-якій сфері людського життя;

-  виховання дружніх стосунків в дитячому колективі;

-  створення учнівського колективу, як засобу самовиховання і становлення кожної особистості дитини;

-  створення можливостей для особистісного інтелектуального і комунікативного зростання.

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам сучасної педагогіки нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. Цей метод є ефективним засобом комплексного підходу до навчання в початковій школі.    Метод проектів дає змогу дитині та вчителеві піднятися на вищий рівень розвитку і повірити у свої можливості, самоудосконалюватись в начальній і професійній діяльності.

В.О. Сухомлинський висуває низку ідей стосовно творчої педагогічної діяльності, таких, як:

- творча особистість учителя може і повинна виховувати творця;              

 - педагогічна праця неможлива без елемента дослідження, удосконалення;

- вивчення і аналіз фактів дають змогу бачити у звичайному нове;                  

 -об’єкт праці вчителя – дитина – повсякчас росте, змінюється;                       

- педагогічна культура вчителя – це творча повсякденна праця;                       

- індивідуальне читання – джерело інтелектуального багатства вчителя;      

 - вчитель має здійснювати керівництво мислительними процесами дітей.  Всі ці ідеї реалізуються під час проектної діяльності.

«Формування людини – наша праця. І це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставиш.»    В.О. Сухомлинський.