Аналіз змін внесених в оновлені програми для учнів 2 класу

Аналіз змін внесених в оновлені програми для учнів 2 класу

Підготувала Волосянко М.О., вчитель початкових класів Богданівської ЗШ І-ІІ ст..

         Оновлені навчальні програми для початкової школи затверджені наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» від 05.08.2016 № 948.

Українська мова       

Знято фіксовану кількість годин на кожну тему

1.Писемне мовлення: у змісті і у вимогах знято записування складеного зв’язного висловлювання; кількість слів у складеному усному висловлюванні приведена у відповідність із кількістю речень: було 40 слів - замінили на 20.

2.Мовна змістова лінія.

·         Звуки і букви. У вимоги додали: будує звукові моделі слів типу джміль, ящірка та слів з апострофом.

·         Правила переносу доповнили правилами переносу з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо,словами з апострофом.

·         Вилучили повністю теми про ненаголошені голосні та спільнокореневі слова, перенісши їх у 3 клас.

·         Слово. У вимоги додали: знає і пояснює термін іменник (прикметник, дієслово)на конкретному прикладі.

·         Речення. У зміст і у вимоги додали вилучене з 1 класу: будує схеми простих речень, позначаючи слова умовними позначками, зокрема і зі службовими частинами мови( без уживання терміну).
Вилучили об’єднання простих речень та встановлення відмінностей у змісті подібних речень.

·         Правопис. Вилучили правопис слів із ненаголошеними голосними Е-И.

·         У «словникові» слова додали слово ноутбук.

·         Вилучили з програмових вимог письмо на дошці.

Літературне читання

          Обговорення навчальної програми з літературного читання актуалізувало проблему формування читацької активності та розвитку читацького інтересу в учнів початкової школи.

 Найактивніше піднімалося питання кола читання, його осучаснення, та проблема контролю техніки читання. Окремі дописувачі говорили про спрощення літературознавчої пропедевтики. При обговоренні, у більшості випадків, педагоги відходили від програми до підручника і до технології уроку (те, що вчителю ближче).

         На виконання поставлених завдань в проекті оновленої програми розставлені акценти на особливостях реалізації компетентнісного підходу на уроках читання. У пояснювальній записці розширено ряд видів діяльності дитини на уроці: до читацької і творчої додано комунікативну, що реалізується через організацію діалогу/дискусії за змістом літературного твору.  Крім того, поряд із завданням формування навички читання рівнозначним ставиться завдання формування навички слухання, що є важливим складником комунікативних навичок. Результативність комунікативної діяльності представлена у вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: висловлює власні міркування щодо прочитаного: що вразило, що змусило задуматися, чому цю книжку варто прочитати; називає, які теми книжок цікавлять; назви улюблених творів та імена улюблених авторів).

         У 2 класі до кола читання включені імена Ніни Найдич, Галини Малик, Сашка Дерманського, Марини Павленко,  Марини та Сергія Дяченків,  Лариси Ніцой,  Лесі Ворониної, Оксани Лущевської, Ігоря Січовика, Дмитра Кузьменка, Оксани Кротюк, Любові Відути, Сергія Пантюка,  Віктора Терена,  Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Григорія Фальковича, Тетяни Стус, Катерини Міхаліциної.

Математика

Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції дописувачів щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. Так, у програмах 1 – 2-го класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем (учень зможе виконувати відповідні завдання зручним для себе способом). При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо.

Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас).

Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), С  У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень».

При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення). Вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі,

Найбільш дискусійними були питання, що стосувалися таких тем:

·        додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд. Частина дописувачів пропонувала вивчати цей зміст в 1-му класі, а інша – залишити для вивчення у 2-ому (залишили у програмі 2-го кл.).

нумерація чисел в концентрі «Сотня», додавання та віднімання без переходу через розряд в концентрі «Сотня». Були пропозиції щодо перенесення цих питань до 2-го класу. Коментарі прихильників залишити вивчення теми «Концентр «Сотня»» у 1 класі були

·        більш, ніж переконливі, в т.ч. - й з огляду на світовий досвід тощо (тему залишили в 1-му класі, але при вивченні додавання та віднімання без переходу через розряд в межах 100 спростили змістову та результативну частину програми).

·        письмове додавання та віднімання чисел. Ця тема вивчається у 3 класі. Були пропозиції розпочати її вивчення у 2-ому класі, з якими частина дописувачів не погоджувалася. Ми залишили цю тему для вивчення у 3 класі, оскільки вважаємо, що впродовж 2 класу варто сформувати відповідні навички усних обчислень, а далі – перейти до письмового додавання і віднімання чисел.

·        табличне множення та ділення. Пропозиції були досить різні: не вивчати таблиці множення і ділення у 2 класі, а перенести їх вивчення до 3-4 класу. Пропозиція друга: вивчати таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення у 2-му класі, а таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідних випадків ділення - у 3-му класі. Обидві пропозиції не набрали якоїсь переважаючої підтримки. Тому нами прийнято компромісне рішення: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу.

·        ускладнені рівняння. Щодо вивчення цієї теми в тому чи іншому класі думки дописувачів розділилися: одні пропонували не вивчати цілком, другі – перенести цей тип рівнянь для вивчення з 4 у 3-ій клас, бо дітям цікаво і легко навчитися їх розв’язувати; ще інші – залишити без змін. Виходячи з наявності досить різних поглядів на зміст і місце цієї теми в початковому курсі математики, вивчення рівнянь, в яких або права частина, або один з компонентів подано числовим виразом, залишили у програмі 4-го класу.

·        дії з іменованими числами: багато пропозицій стосувалося спрощення програми в контексті треба чи не треба навчати молодших школярів виконувати дії з іменованими числами. Але, насправді діти чи не щодня стикаються з необхідністю володіти навичкою додавання чи віднімання іменованих чисел з одиницями вартості, маси, часу, довжини. Без цих умінь не можна буде формувати відповідні компетентності. Тому вважаємо, що потреба навчати таких дій є, але при цьому ми спростили змістову та результативну частину програми.

Фізична культура.

  Є три основні моделі оновлення програми: кардинальна ( зміни запропонованих способів рухової діяльності, прибирання з програми навіть пояснень щодо оцінювання та розрахунку фізичної підготовленості за тестами, введення варіативних модулів), суттєва (реорганізація способів рухової діяльності, зміни програмового змісту), значуща(вилучення застарілих методичних рекомендацій, вимог).

Стисло: осучаснення програми (від команд "Рівняйсь!", "Смирно!" до виконання імпровізаційних танцювальних рухів) з однією метою - зацікавити дітей!

Кардинальні зміни уможливлюють програму з фізичної культури побудувати за принципом вдосконалення фізичних якостей учнів.

Фізичне вдосконалення:

·        аеробна витривалість;

·        гнучкість;

·        м'язова витривалість;

·        м'язова сила;

·        гармонійний фізичний розвиток.

  Так з'являється можливість реалізувати завдання програми не за допомогою бігу за секундоміром, а за допомогою введення варіативних модулів ( футбол, ритмічна аеробіка або хореографія, плавання). Але поки що, для впровадження кардинальних змін, суперечок дуже багато. Вчителі здебільшого вважають корисним прибрати з програми плавання, із школи пересування - танцювальні кроки. Думаю, це пояснюється здебільшого тим, що у більшості шкіл немає басейнів, спортивні зали перевантажені (декілька класів займаються одночасно), урок фізкультури проводить вчитель, в якого немає кваліфікації хореографа чи тренера з плавання.

  Змінено назви способів рухової діяльності: вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики; вправи для оволодіння навичками пересування: вправи для опанування навичками володіння м"ячем, стрибкові вправи, ігри для активного відпочинку, вправи для розвитку фізичних якостей, вправи для формування постави і профілактики плоскостопості. 

Пропозиції і зміни:

·        додати у розділ  ігри для активного відпочинку ігри у бадмінтон, фрісбі та вилучення деяких ігор на зразок: " Клас, струнко!", "На свої місця";

·        лижну підготовку і ковзани (ігри та вправи в інших розділах, що пов'язані з цим видами рухової діяльності) виокремлено у варіативний модуль;

·        плавання( через те, що погляди розійшлися) виокремлено у варіативний модуль.

·        танцювальні кроки осучаснено.

 До предмету "Фізична культура" додано вправи з фітболом та степ - кроки.

Знято нормативні показники, додатки вчитель використовує за своїм бажанням             (використання бальної оцінки в системі педагогічного контролю фізичної підготовленості школярів; умови виконання вправ для визначення  резервних можливостей учнів.;             орієнтовні показники динаміки змін розвитку фізичних якостей учнів 1-х, 2-х, 3-х і 4-х класів (результат на кінець навчального року); показники рухової компетентності учнів за період навчання з першого по четвертий  клас).

Образотворче мистецтво.

У запропонованій версії Програми з образотворчого мистецтва для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів внесено такі зміни:

·         У пояснювальній записці, в абзаці «зміст» вираз «логічно-структурні блоки» замінено на «структурні блоки».

·         Абзац «Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду» змінено на «Метою вивчення образотворчого мистецтва є художньо естетичний розвиток учнів, їх емоційної чутливості, практичних творчих умінь, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, формування загальнокультурної компетентності».

·         Умовою успішної реалізації завдань програми є: «залучення учнів засобами образотворчого мистецтва до національної та світової культур;» змінено на «-практичне ознайомлення учнів із виражальними засобами образотворчого мистецтва.».

·         В Орієнтовній тематичній структурі програми знято погодинну розбивку в темах.

• Вилучено термін «бесіда» у вступних уроках до тем.
• З поняттями «хроматичні та ахроматичні кольори» тільки знайомимо, оскільки потім ці поняття ніде не використовуються аж до 5 класу.
• У темі уроку «рельєф» з опуклістю за заглибленістю тільки знайомимо.
• У темі 3 розповідаємо лише про роль композиції в картині, але не заучуємо основні прийоми.
• Не вживаються поняття про пропорції та масштаб у зображенні людини та тварин.
• Визначаємо спосіб передачі глибини простору методом загороджування об’єктів і частково кольором (все інше ще не розуміють).
• У темі 4 забрано поняття стилізація, натомість – спрощення як створення декоративного образу.

Основи здоров'я.

Встановлено, що переважна більшість відгуків була про недоцільність окремого навчального предмета «Основи здоров’я», необхідності його інтеграції з іншими навчальними предметами. Проте, усунення дублювання змісту навчального предмета «Основи здоров’я» з іншими предметами порушуватиме внутрішньо предметну логіку та послідовність розкриття тем, що не узгоджується з вимогами діючого Державного стандарту початкової загальної освіти.

Зокрема, відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), до змісту пояснювальної записки було додано, що здоров'язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.

Здійснений аналіз навчальної програми «Основи здоров'я» для 1-4 класів дозволяє додати завдання, які відповідають її змісту, а саме:

·         формування в учнів соціальної і життєвої компетентності на основі засвоєння ними соціальних норм; розвиток навичок взаємодії у сім'ї, школі, колективі, громадянському суспільстві;

·         формування в учнів основ споживчої культури, розвиток умінь приймати рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;

·         володіння учнями моделями поведінки і способами діяльності, які відповідають українському законодавству.

 У змісті пояснювальної записки було уточнено, кількість годин на вивчення кожної теми учитель може визначати самостійно.

 Експертами була вилучена інформація щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та деякі умови реалізації мети і завдань предмета, зокрема:

·         урізноманітнення типів уроків (урок-тренінг, урок-екскурсія, урок-зустріч тощо);

·         наявності навчально-методичного забезпечення для всіх учасників навчально-виховного процесу;

·         наявності підготовленого педагога і відповідного освітнього середовища (зокрема, тренінгового кабінету);

·         здійснення моніторингу за відповідністю процесу навчання критеріям його ефективності.

 Експертами встановлено, що як у Державному стандарті початкової загальної освіти, так і в розділі навчальної програми «Психічна і духовна складові здоров’я» в цілому не відображений зміст щодо сутності духовного здоров’я людини, її духовно-моральної компетентності.

Вилучено за вимогами освітян і батьків тему «Вплив алкоголю на здоров’я» з відповідними держаними вимогами. Словосполучення «план евакуації» замінено на «шляхи виходу дитини зі школи».

До розділу «Психічна і духовна складові здоров’я» з метою більш повного висвітлення сутності духовної складової здоров’я людини запропоновано тему «Життєрадісність і здоров’я», практичну роботу «Написання листа-подяки» (на вибір учня).

Відповідно до змісту навчального матеріалу у державних вимогах додано настпуне: учні пояснюють значення життєрадісності для збереження здоров’я; взаємозв’язок прав і обов’язків людини; чому необхідно виконувати свої обов’язки в сім'ї; чому батьки є найкращими порадниками і захисниками дітей.

Природознавство.

Змінити назву першого розділу „Вплив Сонця на природу і погоду на Землі”.	Враховано. Узгоджено зміст розділу із його назвою. Нова назва розділу: „Спостереження за порами року”.
Розвантажити зміст навчального матеріалу в кожному розділі.	Враховано. Зміст навчального матеріалу в розділах упорядковано та приведено у відповідність до вікових особливостей молодших школярів. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту.
Вилучити тему „Гномон”, „Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем”.	Враховано. Теми вилучені.
Вилучити тему „Гриби. Правила збирання грибів”.	Враховано частково. Тему „Гриби” вилучати не варто, адже гриби – складова живої природи. Але враховано зауваження і внесено до Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:„знає приклади небезпечно подібних отруйних та їстівних грибів, заборону збирання грибів для дітей”.

Трудове навчання.

У програмі не передбачена орієнтовна сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу їх вчитель розподіляє самостійно з урахуванням матеріально-технічного забезпечення, бажання учнів та традицій регіону.  Календарно-тематичне планування може укладатись творчими, динамічними групами, шкільними методичними об’єднаннями, індивідуально вчителями початкових класів що дає можливість розташувати послідовність вивчення тем на власний розсуд. Резерв часу, передбачається використовувати для проведення уроків узагальнення та повторення з використанням нестандартних форм, презентації проектів,   вивчення актуальних тем: «Сучасні технології виготовлення виробів», «Бісероплетіння», «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» «Виготовлення виробів з збереженням народних традицій (ремесел) регіону», «Вирощування та догляд за рослинами», «Вирощування та догляд за птахами, тваринами», «Кулінарія» «Декоративно-ужиткове мистецтво”, “Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій”  та інші. Деякі теми за пропозиціями вчителів об"єднано: , уточнено, наприклад; "Папір та його призначення. Загальні відомості про виробництво паперу. Якість паперу" тощо.

          Зміст практичних робіт має  визначатися вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для виготовлення на уроках  учнями добирає учитель опираючись на їхні побажання.