Розвиток особистості учня на основі використання інноваційних технологій

Розвиток особистості учня на основі використання

 інноваційних технологій

Підготувала Пеліпака Н.М.,вчитель початкових класів Петрівської ЗШ І ступеня                                         

   Завдання сучасної початкової освіти:

·        Вчити навчатися – виробляти вміння оволодівати та застосовувати найрізноманітнішу інформацію;

·        Вчити працювати – оволодівати навичками, уміннями та способами діяльності, виробляти вміння знаходити вихід, приймати рішення, співпрацювати, ефективно виконувати свої обов’язки;

·        Вчити співіснувати – будувати стосунки: робочі, дружні, сімейні;

·        Вчити жити – бачити особистий сенс життя, бути відповідальними за себе, прагнути духовно зростати, бути громадянином.

Вирішення цих завдань потребує оновлення змісту і організації навчання в початковій школі, відповідності вимогам сучасного життя, суспільним і особистим потребам.

Новації – це якісно нові введення в усталену систему. Інноваційність – важлива ознака сучасної освіти. Освіта змінюється за змістом, формами , методами, реагує на зміни у суспільстві, враховує світові тенденції. Освітні інновації – результат творчого пошуку вчителів і науковців: нові ідеї, технології. Підходи, методики навчання, а також окремі елементи навчально-виховного процесу.

«Розвиток особистості учня на основі використання інноваційних технологій» - проблема, яка є актуальною на сучасному етапі. Нові підходи в організації навчальної діяльності дають змогу ефективно вирішувати завдання творчого розвитку особистості молодшого школяра, підготовки учнів до майбутнього дорослого життя, формування вміння і бажання вчитися, використовувати набуті знання  в майбутньому.

Інноваційне навчання ґрунтується на компетентністному підході: формує, виховує і розвиває найважливіші компетенції учні для успішного життя, особистісного росту, духовного і фізичного зростання.

Освітня інноваційна діяльність формує новий світогляд і самого педагога, дає можливість йти в ногу з часом, не розгубитися в потоці інформації, особистісному та професійному зростанню. Відомий американський підприємець Фред Сміт підкреслив важливість змін в суспільній діяльності на сучасному етапі: «Вам неодмінно прийдеться проводити інновації, якщо перед вами буде стояти питання виживання».

Особливість сучасної освіти полягає в тому, що творчі вчителі на практиці поєднують дуже результативно класичну методику з елементами педагогічних новацій. Впровадження новацій в систему роботи вчителя – важливий етап, який передбачає: опрацювання педагогічної літератури, навчання у період курсової перепідготовки, залучення до участі у науково-методичних заходах, проведення відкритих уроків, майстер-класів, підготовка семінарів, педагогічних читань, вивчення можливостей і потреб учнів класу, аналіз готовності самого вчителя до змін. Готовність вчителя до змін – це здатність педагога до самопізнання і саморозвитку як творчої особистості, виявлення бажання оновлювати і удосконалювати напрацьовані знання, уміння і навички, досягти бажаного рівня професійної компетентності.

В. О. Сухомлинський вважав, що майстерність учителя полягає в умінні вчити дітей мислити, кожний педагог повинен виховувати розум учнів, без цього школа перестане бути школою. Треба прагнути зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. 
         Педагогічні інновації пов’язані сьогодні із застосуванням інтерактивних (від анг. Inter –взаємний, act – діяти) методів у навчальній та виховній діяльності вчителя. 
         Інтерактивне навчання – це насамперед діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. 
         Інтерактивні технології (ІТ) можна представити як різновид активних методів навчання. ІТ грають важливу роль у сучасній освіті. Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені групою, допомагають учасникам бути корисним одне одному. 
         Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцніти їх. В своїй роботі використовую такі види діяльності:
 «Мозковий штурм» – це ефективний метод колективного обговорювання. Він спонукає свою уяву та творчість шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми. 
«Розв’язання проблем» 
«Мікрофон»

«Акваріум»
         У своїй практиці я вже багато років працюю з такою інтерактивною технологією навчання як парна та групова робота. 
         Таку форму навчання я використовую для досягнення мети: засвоєння, 
закріплення, перевірка знань тощо на уроках математики, читання, української мови, природознавства, починаючи з І класу. Така робота в парах, в групах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Робота сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, вміння переконувати й вести дискусію, критично мислити. 
         Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах учні швидко виконують вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. 
Так на уроках читання в І –IVкласах я використовую роботу в парах для перевірки  скоромовок, читання таблиць, переказ змісту тексту. 
Робота в парах є трампліном для роботи в групах, як в малих, так і в великих. 
Впровадження в практику інтерактивних технологій не може бути на 
достатньому рівні, якщо учитель початкових класів не буде проводити роботу над розвитком критичного мислення школярів, як на уроках математики, так і на уроках української мови, читання, природознавства.
Починаючи роботу над розвитком критичного мислення у молодших школярів, я створюю умови, які б стимулювали критичне мислення, а саме: 
- дозволяю учням вільно розмірковувати; 
- приймати різноманітні ідеї та думки; 
- сприяю активному залученню учнів до процесу навчання; 
- підтримую віру у кожного учня в його здатності породжувати критичні судження; 
- ціную критичні міркування учнів; 
підтримую віру у кожного учня в його здатність породжувати критичні судження. 
Працюючи над розвитком критичного мислення я розвиваю навички у дітей 
самоорганізації, комунікативні якості . 
Дитина є активним суб'єктом діяльності .Уся робота по розвитку критичного мислення будується на основі суб'єктивного досвіду дитини. 
Задачі, які я ставлю в роботі над розвитком критичного мислення : 
- формування основ теоретичного мислення; 
- розвиток навичок самоорганізації, рефлексії, аналізу одержуваної інформації з погляду логіки й індивідуально-психологічного підходу; 
- розвиток комунікативних якостей особистості. 
В технологію КМ входять такі стратегії: 
гранування; сенкан; позначки; ЗХВ; парне читання; кубування; шпаргалка; робота в парах.
Гранування 
Міністратегія для підведення підсумків вивченого, спосіб графічного зображення нових знань. Добре застосовується у невеликих групах. Забирає небагато часу. Не переобтяжує вчителя побудовою діалогу на уроці. Вигляд тренування на етапі накопичення фактів 
Сенкан 
Міністратегія для узагальнення вивченого, дуже стислого узагальнення знань учнів про історичні події, творчість письменників, літературні образи, явища природи тощо. Має чітку структуру. Це 5-рядковий вірш, який відкидає будь-яку другорядну інформацію. 
Його структура така: 
1. Іменник — одне слово. 
2. Опис іменника двома прикметниками. 
3. Дія прикметника передана трьома дієсловами. 
4. Складається речення із 4 слів. 
5. Висновок пишеться одним словом — іменником. 
Кола Вена 
Міністратегія для навчання учнів співставленню, порівнянню, знаходження спільних рис, явищ, ознак в образах літературних героїв, творчості письменників, історичних діячів, явищах природи, властивостях геометричних фігур і т. п. 
На зразку в центрі записані спільні ознаки листяних та хвойних лісів, а ліворуч та праворуч — „ відмінні ознаки. 
Позначки 
Ця міні стратегія допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, "сортувати" матеріал. В процесі читання тексту учні роблять на полях позначки "+" — відома інформація, "—" — нова інформація, "?" — незрозуміла інформація, "!" — що здивувало, збентежило. Після цього заповнюється табличка в зошиті, в яку заносяться записи з опрацьованого тексту. Це привчає до ефективної самостійної роботи з текстом. 
"+"відома інформація "-" нове "?" незрозуміле "!" що здивувало. 
ЗХВ 
Міністратегія, яка допомагає розвивати пізнавальні інтереси учнів, стимулювати їхній інтерес до вивчення нового матеріалу. На початок вивчення нової теми учні записують в таблиці те, що їм вже було відомо з нової теми в колонці з буквою 3, тобто "Знаю". Далі в колонці під буквою X — "Хочу знати", в останній колонці під буквою В — "Вивчу" .
Знаю Хочу знати (знати більше) Вивчу (над чим працювати додатково) 
Розуміючи не лише зміст, а й особливості процесу навчання, учні перетворюються на особистостей здатних упродовж всього життя відкривати нові ідеї та інформацію і трансформувати її у практичні вміння та навички. 
Критичне мислення не може розвиватися без впровадження диференціювання навчальних завдань на різних етапах уроку. 
           Диференційований підхід потребують усі діти. Не можна орієнтуватись на якогось середнього учня і через те обмежувати пізнавальну діяльність школяра, який має порівняно низький ступень логічного мислення, колом завдань, що засновані тільки на наочному сприйманні матеріалу. Доцільно ставити все нові, ускладнені завдання, які стимулювали б розвиток його логічного мислення. 
Те ж саме можна сказати і про роботу зі здібними учнями. Серед них є такі, хто ще не привчився до розумової праці, і якщо не давати їм повного інтелектуального навантаження, не виробляти високої працездатності, вони можуть стати так званими "середняками”. 
           Враховуючи це, найоптимальніший варіант навчального процесу полягає в поєднанні на кожному занятті колективних форм роботи з індивідуальними. 
Диференційований підхід до навчання має розвинути дві основні вимоги: запобігання відставанню слабовстигаючих і забезпечення розвитку інтересів, нахилів, здібностей всіх дітей відповідно до інших якостей, особливостей психіки. 
           Диференціація навчання допомагає вирішити багато питань, насамперед – підвищення рівня свідомого й міцного засвоєння кожним учнем навчального матеріалу, оволодіння вміннями самостійно набувати нові знання. 
           Найбільш характерним явищем сучасного етапу розвитку цивілізації є, лавинний зріст обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів та технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Швидкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп’ютерів, розповсюдження інформаційно-комунікаційних і креативних технологій створюють реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчого потенціалу людини в процесі навчання та забезпечення наступності навчання між різними ланками навчально-виховних закладів освіти.

Розвиток педагогіки як науки характеризується не тільки новаціями в галузі методів, способів та організаційних форм навчання. На різних етапах паралельно з технічним розвитком відбувалося інтенсивне впровадження у навчальний процес різноманітних засобів наочності, технічних засобів. Все це здійснювалося з однією метою: підвищення ефективності навчального процесу в цілому й інновацій, які запроваджуються.

Використання мультимедійних інформаційних технологій в освіті, можливість зберегти й опрацьовувати велику кількість різнорідної інформації (звукової, графічної, текстової та відео) та компонувати її в зручному виді сприяє: розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних і творчих здібностей учнів; формуванню в учнів пізнавальних можливостей, прагнення до самовдосконалення; забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, безперервності взаємозв’язку між гуманітарними, технічними науками та мистецтвом; постійному динамічному оновленню змісту, форм та методів навчальних процесів тощо.

Також варто відмітити, що «в особі» комп’ютера вчитель має і магнітофон, і відеопрогравач, і фотоальбом з нескінченною кількістю ілюстрацій. Тому комп'ютер можна «брати із собою» на кожен урок – урок пояснення навчального матеріалу, урок перевірки отриманих знань і навичок, комбінований урок. Незамінним помічником є комп’ютер при проведенні відкритих уроків. Він дозволяє запускати музичні вставки, показувати слайд-шоу портретів та фотографій.

У цікавій, динамічній, ігровій формі учні молодших класів опановують комп’ютерні засоби та одночасно удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності.

Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:

забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання; зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу; підвищити унаочненість навчального процесу; забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел; індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття, організувати колективну й групову роботи;

здійснювати контроль навчальних досягнень; створювати сприятливу атмосферу для спілкування.

Навчаючі і контролюючі програми, програми-тести, програми-редактори стимулюють інтерес молодших школярів до навчальної діяльності, сприяють формуванню логічного, творчого мислення, розвитку здібностей учнів.

Використання інформаційних технологій на уроках в початковій школі є одним з самих сучасних засобів розвитку особистості молодшого школяра, формування інформаційної культури. Є підстави вважати, що комп’ютер дозволить більш глибоко розкрити резерви дитини, дасть змогу вчителю працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю.

Отже можна зробити висновок, що освітня інноваційна діяльність в початковій школі закладає основи інноваційної діяльності учнів в майбутньому. Саме вчитель-новатор формує розвинену особистість, яка використовує набуті знання і вміє самостійно їх поповнювати, конкурентно-спроможну в будь-якій сфері суспільного життя, відповідальну, здатну в ідеалі досягти найголовнішої мети життя людини – щастя.